 Минуть роки й десятиліття, а чорний день Чорнобильської трагедії все одно хвилюватиме людей, - і тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, і тих, хто народився далеко від скривдженої землі. Проблеми Чорнобиля – це біль України.
Не можна про це не казати,
Мовляв, це було вже давно.
Перед очима батько-мати,
І Україна, і Дніпро.
Не можна ні про що мовчати,
Горить тривогою чоло.
Це вірші, роздуми і факти
Це все було, було, було…
Колись це була квітуча земля: безкраї родючі лани; таємничі густі ліса, в яких співали птахи, а влітку з’являлося безліч квітів, грибів та ягід; кришталево-срібляста річка Прип’ять повільно несла свої води, в яких водилося чимало риби, а в спекотні дні так приємно було у неї пірнати. Окрасою і гордістю міста була ВОНА – найпотужніша, найсучасніша атомна електростанція.
Все змінила одна квітнева ніч. Час наче розколовся на дві нерівні частини: до 26 квітня 1986 року та після…
Чотири літери ЧАЕС стали символами трагедії, яка зачепила мільйони людей, накрила їх крилом безжальної радіації, обернула свої жертви на немічних людей.
Не могли залишитись осторонь і учні Торського НВК. Діти дізнались про Чорнобильську трагедію, про потенційну небезпеку радіації для усього живого, про ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС. Залюбки висловлювали власну думку і прийняли участь у конкурсі малюнків «Природа і ми». Учні мали можливість познайомитися з літературою, яка була представлена у виставці «Чорнобиль! Його забуть не дозволя майбутнє…», а також переглянули документальний фільм «Чорнобильська катастрофа» та запалили свічку пам’яті, щоб вшанувати загиблих хвилиною мовчання.
 
|
