 Афганістан… Уже 27 років у нашій свідомості прописалося це слово не як географічна назва далекої мусульманської країни, а як синонім людського лиха, справжнього людського пекла.
За кожним воїном-афганцем – своя доля, свій життєвий подвиг, свій крок у безсмертя. У страхітливому полум’ї війни народжувались молоді солдати і командири, які з перших днів служби в Афганістані пізнали ціну життя, ціну справжньої чоловічої дружби, ціну взаємовиручки і взаємопідтримки, склали екзамен на зрілість, мужність і гідність.
15 лютого у Торському навчально-виховному комплексі в День вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 27 річниці виведення військ з республіки Афганістан була проведена година пам’яті «Нехай пам'ять говорить».
Під час години пам’яті учні читали поезію, в якій висловлювали повагу і гордість воїнам-інтернаціоналістам, їх сім’ям. Переглядали відеоролики і відеокліпи які висвітлювали події Афганської війни: «Чорний тюльпан», «Афганістан», фрагменти з фільму «9 рота». Всіх об’єднала пісня «Давай за жизнь».
Пам'ять про тих хто поліг у афганських ущелинах було вшановано хвилиною мовчання.
Шановні земляки-афганці! Живіть у мирі та злагоді. Бо ми живемо й за тих, хто поліг в Афганістані, хто прикутий до інвалідного візка. Бо ми перед ними в боргу.
Ситнік О. В., педагог-організатор |