 З метою зміцнення інтеграційних зв′язків у межах держави, ознайомлення учнів Донецької області з родинними звичаями, особливостями проведення свят у Західній Україні, виховання громадської свідомості, патріотизму, поваги до народних звичаїв учні Зорянської СШ І-ІІІст. ім. П.С.Дубрівного з 02.01.2015 по 11.01.2015 мали можливість відпочити у родинах мешканців до села Лісний Хлібичин Коломийського району Івано-Франківської області. Західну Україну відвідали 10 учнів школи під керівництвом учителя історії Калініченко Світлани Володимирівни.
Нас зустріли сільський голова Харук Богдан Богданович, директор школи Кошик Ганна Дмитрівна та родини, що мали прийняти дітей. Зустріч була хвилюючою. Відчувалося певне напруження та хвилювання як у нас так і у господарів. Але щирі посмішки заспокоїли дітей. Дітей розселили в ті родини, де були діти-ровесники.
 Кожен день був насичений заходами та екскурсіями. Відвідали місто Коломию, яке називають «воротами Карпат». Під час екскурсії побачили католицький храм, що вразив дітей своєю величчю. Були присутні на службі у православному храмі, де всі парафіяни помолилися Діві Марії за дітей. Оглянули експозиції в музеї писанки та історично-краєзнавчому музеї гуцульщини.
На Різдво діти Зорянської школи мали можливість відчути колорит, атмосферу, побачити традиції святкування. Вранці 7-го січня відбули службу в храмі-каплиці Св. Вмч.Варвари с.Лісний Хлібичин. Та відвідали церкву Успіння Пресвятої Богородиці с.Лісний Хлібичин.
Враження дітей.
Білоконь Настя: Ми з батьками зовсім не знали, що я буду жити в сім’ї. Тому така новина збентежила нас усіх. Але перша зустріч з місцевими мешканцями, з родиною, яка запросила мене була настільки теплою, вони так радо нас зустрічали. І хвилювання відразу зникли. Я разом з Вадимом і Вікторією (дітьми господарів) відвідувала службу в церкві, що для мене було незвичним. Вразило шанобливе відношення учнів школи до прапору України. Ця подорож дуже здружила не тільки мене з дітьми Хлібичина, а і моїх батьків з господарями, у яких я мешкала. Вони часто розмовляли по телефону. Моя мама вдячна родині Доскоч Наталі та Василя за те, що вони піклувалися за мною як за рідною донькою.
Семізорова Олена: Коли я їхала на Івано-Франківщину то дуже боялася і думала чи буде мені там цікаво. Адже я вважала, що ми дуже різні, по-різному розмовляємо, у нас різні інтереси. І в перші ж дні перебування зрозуміла, що я даремно хвилювалася. Отриманні враження перевершили мої сподівання. Я побачила, що люди зберегли і дотримуються традиції святкування Різдва. Разом із новою родиною відвідала різдвяну службу у церкві. Я мала нагоду разом із ровесниками прийняти участь у колядуванні, вертепі.
Радул Артем: я познайомився із ровесниками із Коломийщини. Зрозумів , що ми однакові. Любимо грати в ті ж ігри, спілкуватися в інтернеті. На моїй сторінці в контакті вже зареєструвалося близько 50-ти нових друзів із Коломийського району.
  
  
  
| 
