 Щовесни, коли тануть сніги,
І на рясті просяє веселка,
Повні сил і живої снаги,
Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.
Великі поети – вічні супутники свого народу і цілого людства. Таким вірним, благородним супутником на дорогах століть став для українців, для всіх братніх народів Тарас Шевченко – гордість і слава української нації.
Шевченко – це українець, рівних якому наша земля немала, і не відомо, чи матиме в майбутньому. Доля Тараса і доля України - невіддільні. Шевченко жив Україною, за неї страждав, для неї гартував свою волю, для її пробудження і визволення писав своє неопалиме безсмертне пророче слово, утверджуючи віковічне прагнення до волі.
10 березня у Торському НВК з нагоди вшанування пам’яті відомого українського поета, прозаїка, драматурга, художника Тараса Шевченка було проведено літературну інтелектуально-пізнавальну гру для учнів 9-11 класів «Вінок шани Кобзареві».
У грі брали участь дві збірні команди «Кобзарі» та «Тарасівці», які об’єднавшись в одну родину, поринули в мандрівку стежками життя і творчості великого пророка України – Тараса Шевченка.
Гра складалася з 5 турів: «Розминка», «Події, події», «Реставратор», «Художник», «Посвята Кобзареві». Під час конкурсів учні обох команд показали глибокі знання з творчості Шевченка, кмітливість, творчість. Усі учнів із великим задоволенням поринули у гру. Усі учасники гри активно працювали над складанням вірша-присвяти Кобзареві, де змогли показати свою творчість і відчули себе справжніми поетами, деякі, навіть, змогли поєднати рядки з творів Т.Шевченка із власними. Під час змагань панувала атмосфера першості. В паузах між конкурсами лунали пісні за творами Кобзаря. У грі перемогла команда «Тарасівці». Діти отримали масу позитивних емоцій від гри, адже це було водночас і навчальним, і розважальним.
Шануючи Кобзаря, вклоняємося до землі за його безсмертне слово, за леліяння рідної мови, за віру, за надію, що над Україною ще зійде світанкова щаслива зоря волі й добробуту, зоря свободи і розквіту.
Учитель української мови та літератури: Мартиненко Н.М.
  
|
